понеділок, 21 грудня 2020 р.

Святкування Дня хустки у Прилуцькій міській центральній бібліотеці імені Любові Забашти

День хустки - іще одне красиве свято, яке з’явилось недавно в календарі українців. Мабуть, не випадково обрали дату святкування 7 грудня, коли народилась відома українська художниця, залюблена у дивоцвіт квітів, Катерина Білокур. Хустка – це також мистецьке полотно, на якому квітують квіти, як на картинах Білокур, кружляють дивовижні птахи, закодовуються окремі символи-обереги в геометричних узорах. Хустка – оберіг від лихих очей, від поганої думки.

Працівники міської центральної бібліотеки імені Любові Забашти у цей день вирішили відродити окремі способи зав’язування хусток. Майстер-клас із хусткування «Хустко, моя хустко», який зініціювали працівники книгозбірні, зацікавив багатьох користувачів бібліотеки, тому вони виказали бажання долучитись до нього і прийшли сім’ями, виконавши всі карантинні вимоги.
Хусткування проводила керівник народного колективу «Горлиця» (МБК) Вікторія Лемещенко, яка знається на народознавсті і вміє хусткувати багатьма способами. «Заміжні жінки завжди покривали голову хусткою, приховуючи волосся. Таким чином вони відкривали все обличчя, показуючи красу брів, очей, губ, білизну шкіри. Створювався образ гідної і гордої жінки. Дівчата ж напинали хустку здебільшого в холодну пору року і їм дозволялось показувати красу волоссся»,- розповідає хусткувальниця.
Окремі хустки, більш темні, вдягали на роботу, в поле чи на город, а у квітах – в церкву, на базар, на свято. Щоб добавити величності головному убору використовували очіпок або підкладали ще одну хустку. Саме так пов'язали учасниць хусткування Оксану Йордовську та Ларису Лисенко. Справді, жінки, захустковані таким способом, перетворились на поважних пані. Цікавими виявились образи мам і дочок, яких запинали хустками тонкими і грубішими, з тороками і без них, шовковими, шерстяними і ситцевими. Велика хустка, розмірами більше метра, завжди була дорогим подарунком, тому напинали її у свята і вив'язували із більшими хитрощами, майстерністю та колоритом. Її можна було викласти обручем, " косою" над головою, зав'язати "шишками" по обидва боки обличчя або ж зробити "гніздо" з одного боку, обов'язково додавши великі сережки. Саме так хусткували Ірину Радченко, Наталію Мамченко та Марину Янко.
Українські жінки завжди дбали про свою краму і придумували найрізноманітніші хитрощі для свого бездоганного образу. Частіше хустки складали на трикутник і застосовували кінці як хто захоче. Але дуже цікаво захустковувались, склавши хустку на квадрат.Такий спосіб створює такі собі вушка, кишені, куди можна щось навіть приховать.На майстер-класі такий спосіб зав'язування хустки продемонстрували на Валентині Саловій. Відразу з'явився образ загадкової, хитруватої і веселої Солохи.
Якими ж тендітними і ніжними виглядали дівчатка Богдана Тихановська, Ангеліна Лисенко та Анастасія Харченко, яким сплели косички і виклали корзинками над чолом, а поверх пов"язали хустки! Червоні, зелені, жовті, білі хустки підкреслювали вроду молодих дівчат, додавали яскравості і індивідуальності.Чорні хустки, із якими красивими квітами вони не були б, незаміжні жінки не носили.
Українська жінка завжди переймалась своєю зовнішністю і дбала про свою красу.Тому одяг прикрашали вишивкою, мережкою, а образ доповнювали намистом, дукачами. Кожна учасниця майстер- класу принесла з собою прикраси. Віталіна Тихановська до свого образу додала раритетне агатове намисто своєї мами.
День української хустки добавив колориту у буденне життя і додав настрою і святковості всім учасникам майстер-класу із хусткування.








Джерело доступу: https://www.facebook.com/biblioteka.zabashty

 

Немає коментарів:

Дописати коментар