У Ніжинській міській центральній бібліотеці створена виставка української хустки, яка має особливе значення для сімей, в яких вона зберігається і має свою давню історію, свою пам’ять.
Кожен учень школи-гімназії № 6 розповів історію своєї хустки, яка зберігається в родині та про її значення для тих, кому вона належить. Яких тільки хусток не має на виставці! Найбільше – це великого розміру кольорових хусток: червоні, білі, сині, зелені, фіолетові, блакитні, як виявилось, це хустки бабусь наших відвідувачів, цим хустинам вже по 20-30 і більше років, проте в кожній родині ця річ зберігається як пам’ять про молоді літа її власниці або ж бережеться як річ, що дихає теплом рідної людини, що відійшла у вічність.
Здавалось, що хустина давно вийшла з моди, але коли дівчатка стали приміряти хустки, то всі побачили, як же до лиця українським красуням українські хустини-обереги.
А бібліотекарі Тетяна Єременко та Тамара Колотило підготували ще й цікаві повідомлення про жіночі головні убори, які з давніх-давен були яскравими декоративними елементами убрання українських жінок, свідчили про етичні смаки його власниці, підкреслювали святковість чи буденність одягу, вказували на родинний чи матеріальний статус.
Бібліотекарі розповіли відвідувачам виставки про те, що в ті далекі часи українські дівчата ходили з непокритою головою – це було ознакою дівочої честі. А якщо хлопець накидав на голову дівчини намітку, вона ставала його дружиною. Намітка – це біле полотенце, з обох кінців вишите червоними нитками.
Бібліотекарі у своїх розповідях нагадали й про те, що у часи козаччини був добрий звичай у наших дівчат: коли козаки вирушали у військовий похід, то кожна дівчина своєму нареченому дарувала вишиту хустину як символ вірності в коханні. Носив козак подарунок коханої біля серця, і була вона йому оберегом від ворожої кулі, полону, зради побратима, лихого ока та забуття – дівчини, матері, України.
Наша українська хустка, прадавній оберіг, берегиня роду, іде поруч із людиною від народження до останнього подиху.
Завдяки таким виставкам ми стверджуємо, що з нашої пам’яті ніколи не зникнуть добрі традиції прадідів.
Немає коментарів:
Дописати коментар